Орангутанг із Суматри в Індонезії сам вилікував велику рану на своїй щоці, накладаючи на неї пасту з рослин , кажуть вчені.

Це перший випадок, коли в дикій природі зафіксували, що тварина лікує травму рослиною.

Після того, як дослідники побачили, як Ракус прикладає рослинну суміш до обличчя, рана закрилася і зажила через місяць.

Вчені кажуть, що така поведінка може походити від спільного предка людини та людиноподібних мавп.

"Вони є нашими найближчими родичами, і це ще раз вказує на те, що ми з ними схожі. Ми більше схожі, ніж відрізняємось", — сказала біолог Ізабелла Лаумер з Інституту Макса Планка в Німеччині, яка є провідною авторкою дослідження.

У червні 2022 року дослідницька група в національному парку Гунунг Леузер в Індонезії помітила орангутанга Ракуса з великою раною на щоці.

Вони вважають, що він отримав поранення під час бою з суперниками, тому що він голосно кричав, що вчені називають "довгими криками", за кілька днів до того, як вони побачили рану.

Потім команда побачила, як Ракус жує стебло та листя рослини під назвою Акар Кунінг — протизапальної та антибактеріальної рослини, яка також використовують місцево для лікування малярії та діабету.

Читайте також:

У зоопарку народився орангутан, попри негативні тести на вагітність у його матері

Почуття гумору — не унікальна людська риса. Для чого воно тваринам

На Суматрі знайшли новий вид людиноподібної мавпи

Він кілька разів наносив рідину на щоку на сім хвилин. Потім Ракус намазував рану пожованим листям, доки вона повністю не була покрита. Він жував рослину ще 30 хвилин.

Паста та листя, здається, зробили свою магію — дослідники не помітили ознак інфекції, і рана закрилася протягом п’яти днів.

Через місяць Ракус повністю одужав.

Вчені дійшли висновку, що Ракус свідомо застосовував ліки через тривалість лікування, а також тому, що орангутанги дуже рідко їдять цю конкретну рослину.

"Він неодноразово наносив пасту, а пізніше також наносив більш тверду рослинну речовину. Весь процес тривав справді довгий проміжок часу — тому ми вважаємо, що він наносив її навмисно", — пояснює доктор Лаумер.

Дослідники також бачили, що Ракус відпочивав набагато довше, ніж зазвичай — більш ніж половину дня, що свідчить про те, що він намагався відновитися після травми.

Вчені вже знали, що людиноподібні мавпи використовували ліки, щоби позбутися хвороб.

У 1960-х роках біолог Джейн Гудолл бачила цілі листя у фекаліях шимпанзе, а інші дослідники задокументували, як людиноподібні мавпи ковтали листя з лікувальними властивостями.

Але вони ніколи не бачили, щоб дика тварина прикладала рослину до рани.