• 63
  • 378
  • 40
  • 97
756 SHARES

Яке майно поплічників кремля зараз «на прицілі» у Вищого антикорсуду?

27.03.2024 15:37 Преступность

Відтоді як влітку 2022 року започаткували санкційний механізм стягнення проросійських активів влітку 2022 року, ВАКС розглядав у середньому по дві-три такі справи на місяць.Подекуди розгляд тривав і понад два місяці, оскільки стосувався активів таких відомих російських олігархів, як Шелков чи Дерипаска.

Втім зараз на розгляді у ВАКС перебувають не одна чи дві справді «великі» санкційні справи, а аж чотири. Це справи щодо значних бізнес-активів в Україні зі складною структурою власності або колективні позови. У таких провадженнях фігурує багато підприємств і людей, які можуть не бути відповідачами, але хочуть захистити свої права через участь у справі як треті особи.

Нижче розглянемо, про які саме справи йдеться, і які активи можуть бути стягнуті в дохід держави.

1. VS Energy

Справа VS Energy наразі є найбільшою з усіх, що були у практиці ВАКС. Мін’юст звернувся з позовом до європейських власників цієї компанії в Україні через їх потенційний зв’язок з наближеними до путіна росіянами Євгеном Гінером, Міхаілом Воєводіним і Олександром Бабаковим.

Так, офіційно власниками української філії VS Energy є громадяни Німеччини та Латвії, які активно відстоюють свою незалежність від путінських посіпак у суді. Втім, у правоохоронних органів є докази, які свідчать про зворотне, і свого часу стали підставою для накладення арешту на активи цієї компанії. А після повномасштабного вторгнення — для подачі Мін’юстом позову про конфіскацію.

Компанії «ВС енерджі інтернешнл Україна» належать вісім обленерго (три з них частково), дві мережі готелів під брендом Premier та Accord Hotels, «Перший інвестиційний банк», торгові центри «Метрополіс» та «Метроград» у Києві, два заводи. Крім цього VS Energy має корпоративні права ще в 31 компаніях, які також можуть бути конфісковані.

Справа слухається у ВАКС з червня 2023 року, і в ній беруть участь понад 100 осіб, тому рішення варто чекати нескоро. Детальніше про цей кейс і його складність ми писали тут.

2. Група ГМС (Гідромашсервіс)

З позовом до компанії «Група ГМС», а також її власників – російських бізнесменів батька та сина Лук’яненків та Германа Цоя – Мін’юст звернувся у листопаді 2023 року. Підставою стало те, що ця компанія є одним з найбільших машинобудівних холдингів Росії, який виробляє насосне обладнання для нафтогазового комплексу, енергетики, житлово-комунального та водного господарства рф. Група ГМС має свої активи на території Білорусі, Німеччини та України.

Зокрема, в Україні ця компанія володіє частками в Сумському заводі насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», Сумському машинобудівному науково-виробничому об’єднанні (колишній завод ім. Фрунзе), Заводі обважнених бурильних та ведучих труб, компанії СМНВО-Інжиніринг, консорціумі «Атоммашпроєкт» та готельному комплексі «Ювілейний».

Крім цих підприємств, Мін’юст також просить стягнути корпоративні права Групи ГМС у ще 13 компаніях, а також конфіскувати 21 земельну ділянку, дві квартири, будинок, шість транспортних засобів, кошти на рахунку та вісім рушниць.

3. ROYAL PAY EUROPE

Компанія Royal Pay Europe зареєстрована у Латвії і надає послуги зі здійснення електронних платежів й інших фінансових рішень для підприємств.

Проти цієї компанії у 2023 році ДБР відкрило кримінальне провадження за фактом заволодіння коштами, виділеними іноземними банками одній з українських комерційних банківських установ на загальну суму понад €30 млн.

За матеріалами цього розслідування компанія під час воєнних дій на Харківщині спробувала переоформити права власності на нерухомість одного з українських банків, що перебуває у процедурі ліквідації. Крім того, ДБР в ході цього розслідування встановило, що бенефіціаром Royal Pay Europe є Сергій Кондратенко – громадянин росії, пов’язаний з російським букмекером 1XBET.

В межах відкритого кримінального провадження активи Royal Pay Europe були арештовані і передані в управління АРМА. Втім конфіскувати активи через санкційну справу значно легше, ніж дочекатися рішення в кримінальному провадженні. Мін’юст в основному і базує свої позови на матеріалах кримінальних проваджень.

Через це АРМА виступає третьою стороною у санкційній справі проти Royal Pay Europe. У разі задоволення позову, кошти і цінні папери, які знаходяться в його управлінні, будуть передані ФДМУ. Попередньо йдеться про конфіскацію цих активів на суму близько 2 млрд₴

4. Справа Богуслаєва та Кононенка

Останньою гучною справою, яку відкрили за позовом Мін’юсту, стала справа проти колишнього президента АТ «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва та топменеджера підприємства Петра Кононенка.

З жовтня 2022 року Богуслаєв є підозрюваним у колабораціонізмі та знаходиться під вартою.

Мін’юст мотивує позов тим, що Богуслаєв разом з Кононенком, починаючи з 2014 року, попри законодавчі обмеження щодо заборони експорту військових товарів в рф, через низку належних їм підприємств постачали до країни-агресорки продукцію, вироблену АТ «Мотор Січ» та її відокремленими підрозділами. І навіть після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року забезпечили постачання двигунів для російської армії – щоб та могла і далі виробляти та ремонтувати бойові вертольоти (Мі-8, Мі24, Мі28 і Ка-52). І всі ці вертольоти активно використовувалися рф в атаках на Україну, особливо на початку війни.

Мін’юст просить суд конфіскувати на користь України 10 квартир, 3 будинки, 8 земельних ділянок, 12 об’єктів нежитлової нерухомості, корпоративні права в 11 підприємствах, майнові права, гроші на рахунках та понад 600 рушниць. Учасниками справи разом з відповідачами є їх родичі як співвласники окремого майна та згадані 11 підприємств.

***

Таким чином бачимо, що протягом другого року повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції почало збільшувати масштаби своїх позовів щодо конфіскації російських активів в Україні. Це, безперечно, позитивна практика, яку треба продовжувати і вдосконалювати, адже пророблений масив роботи повинен не просто закінчитись успіхом у Вищому антикорупційному суді, а й вистояти потенційні міжнародні оскарження. І для цього насамперед важливо забезпечити належні процесуальні права для всіх учасників судового процесу.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

Next
Игорь Палица: подельник нефтяных афер Коломойского. ЧАСТЬ 2

Related