Покровський напрямок – нині чи не найгарячіше місце України. Кореспондент УНІАН побував в Мирнограді під Покровськом і на власні очі побачив, що відбувається.

Російська армія "воює" з цивільним населенням. Майже щоденні атаки артилерії та FPV-дронів на житлові будинки і цивільні споруди в Мирнограді Донецької області важко сприймати якось інакше. В приватному секторі зустрічаємо місцевих. Хтось – планує евакуюватись у найближчий час. Хтось – воліє залишатись вдома, попри обстріли.

"Боюсь, але сподіваюсь на нашу армію. Все буде добре", — каже УНІАН одна з мешканок міста.

Інша, навпаки, збирає речі: "Останні тижні стало сильно гучно, набагато гучніше, ніж було". Жінка розповідає, що більшість містян вже евакуювались, а сама вона збирається їхати на Черкащину. Виїздити, дійсно, не зайве – безпечних місць в Мирнограді немає: до Покровська всього шість кілометрів...

Один з ворожих дронів "завис" у небі на околиці міста, біля понівеченої будівлі місцевої інфекційної лікарні. БПЛА росіян знищують бійці тактичної групи "Медоїд", які шукали місця для позицій снайперів та аеророзвідки.

Командир групи снайперів "Привиди Бахмута" з позивним "Привид" розповів УНІАН, що це був дрон зі скидом, 100% заряджений на вбивство.

"У FPV-шки звук трохи інший, він як бензопила. А це був дрон, який мав робити скид. І такі вже якийсь час сюди долітають, це не вперше", — зазначив він.

Задача Сил оборони України в Мирнограді – перекрити ворогу всі можливі напрямки підступу до міста – і з повітря, і з землі. І при цьому, звісно, самим не наражатись на небезпеку.

"Приміром, деякі будівлі не підходять, адже є чітким орієнтиром для ворожої артилерії та мінометів, — розповідає "Привид". – Тут місцина пристріляна по сектору. І якщо з цієї точки відбувається якийсь постріл, автоматично по координатах, які заздалегідь пристріляні, прилітає".

Замкомандира тактичної групи "Медоїд", лейтенант з позивним "Мадяр" розповідає, що під Покровськом тактика росіян наразі дуже схожа з тією, яка була у них в Бахмуті на початку минулого року. "Погоду" роблять, традиційно, так звані м’ясні штурми.

"Вони є ефективними, скажімо так, за рахунок російського населення, яке Путін тут винищує, — зазначає "Мадяр". – У ворога дійсно більше "м’яса", яке вони будуть просто викидати на позиції, а потім забувати про нього і навіть не забирати поранених, які потім стріляються. Ми називаємо ці самогубства російських солдат "останній поцілунок Путіна"".

Загалом, за його словами, якщо порівнювати Бахмут та Покровськ, то у першому не було жодного місця, де не було військових.

"Постійно були якісь сусіди, постійно когось заводили, були резерви, постійно були сутички з ворогом… І це був такий собі "мурашник смерті". В Бахмуті скрізь був запах смерті, навіть якщо не пахло трупами…", — розповів він.

Натомість Покровськ, за його словами, зовсім інший: "Це – місто-привид. Ось, ми зараз туди заїдемо, і там така тиша… Гнітюча тиша, наче у фільмах жахів. Начебто зараз якесь страшне щось звідкись вилізе і "гавкне" на тебе з-за якогось кутка. В Бахмуті так не було".

Не беручись коментувати ті чи інші рішення командування, офіцери Сил оборони України на Покровському напрямку розповідають про свої, тактичні рішення. Приміром, в Мирнограді дуже щільна урбаністична забудова. Тут складно вести наступ малими силами, а техніку сюди не заведеш, бо вона згорить. А "секрет" тих самих "Медоїдів" в тому, що, по-перше, тактична група сформувалась з людей, які мають кілька спеціальностей, які є універсальними.

"Є дронщики, є стрілки, є марксмени (піхотні снайпери, — УНІАН), командири груп – з різних підрозділів… Наша група довго формувалась, працювала в різних родах військ. І люди у нас універсальні… Для росіян: "Медоїд" — це чудова тварина, подивитесь, вам буде цікаво", — зазначає "Мадяр".

По-друге, група працює автономно. І головний секрет ефективності – в управлінні, в розумінні усіх дотичних до справи, що саме треба робити і для чого.

"Тобто, кожен солдат у нас чітко розуміє задачу, на яку він виходить. І на своєму рівні може "редагувати" виконання задачі для досягнення цілі. Адже сенс не у тому, щоб виконати наказ командира саме так, як він сказав. А сенс – досягти цілі", — каже "Мадяр".

При цьому, за його словами, за прикладом "Медоїдів" в Силах оборони вже формуються окремі групи, які будуть виконувати аналогічну роботу.

Командир групи снайперів "Привиди Бахмута" з позивним "Привид" додає, що, отримавши можливість працювати не лише як снайпери, маючи доповнення у вигляді систем дальнього ураження та підтримку тактичної групи, вдається краще коригувати роботу і допрацьовувати там, де раніше не вдавалось.

"В групі є своя розвідка, свої різноманітні системи вогневого ураження, в тому числі мінометні розрахунки, свої FPV, снайпери тощо… На виході ми отримуємо результат, який в чотири, в п’ять разів більший, ніж ми зробили в Бахмуті", — каже "Привид".

Снайпер з позивним "Василіч" додає, що, снайперам чудово працюється з аеророзвідкою: "Коли знаєш про наявність біля себе суміжних сил, які допомагають закривати сектор, то вже не бігаєш, вже не дивишся, що там у тебе ззаду, справа чи зліва, тебе це не цікавить, бо є прикриття – працюєш зосереджено по своїй безпосередній роботі".

За його словами, нещодавно вдалося накрити штурмову групу ворога, коли аеророзвідники попередили про ймовірний рух росіян на конкретній позиції: "Ми переорієнтувались, змінили свою позицію, щоб їх побачити, і чекали. Хвилин за сорок вони вийшли. І ми їх вразили".

"Завдяки співпраці "Привидів Бахмута" з тактичною групою "Медоїди", ми можемо зупиняти росіян в непередбачуваних для них місцях", — додає командир групи снайперів "Привид".

Однак, за словами замкомандира "Медоїдів" "Мадяра", всім українцям, які уважно слідкують за ситуацією на Покровському напрямку "в телевізорі" та обговорюють ті чи інші події – вихід з Покровська чи будь-що інше – в соцмережах, варто пам’ятати, що все тримається на людях, які воюють з першого дня.

"І наші успіхи були б більшими, якби більшість молодих людей, які спроможні служити, не намагались усіма способами уникнути мобілізації. Якби в великих містах – Київ, Дніпро, Львів, Запоріжжя – було більше охочих посилити Сили оборони, то й успіхи наші були б посилені… Важливо, щоб більшість громадян України зрозуміла, що перемога – в їхніх руках. Що від їх участі у війні залежить наша перемога", — зазначає "Мадяр".

При цьому, за його словами, більшості також не варто обговорювати відхід Сил оборони з того чи іншого населеного пункту і розповідати про "провали" українських військових. Адже саме військові визначають об’єктивні переваги утримання тих чи інших міст.

"Можна втримувати Покровськ до останнього солдата. Можна зробити з нього "форт Покровськ" або "місто-герой". Але чи буде це ефективним? Десь, можливо, ми відтягнемось, десь ударимо у фланг… Врешті, подивіться на ситуацію на Курщині. До початку операції про неї ніхто не знав. Але який вона зробила ефект! Після цього реально під російським старим козлом захиталась табуретка", — вважає "Мадяр".

Офіцери "гарячого" Покровського напрямку вкотре нагадують, що війна – це маневр, територія обману, врешті – набір нелінійних дій. І тільки так, не маючи переваг у живій силі, ми можемо триматись і перемагати.

Дмитро Ключко